Úvodni a záverečné formule slovanských pohádek.
@PP@(Formules initiales et finales des contes slaves.) Napsal Jiří Polívka.
(Formules initiales et finales des contes slaves.) Napsal@AR@Jiří Polívka.
Obyčejnější jsou úvody všeobecnější: Staryja ludzi pakazyvajué, što bylo sabě dvoch bratuou (Federowski II., 275 č. 311), staryja ludzi pakazuvajué, što kališ byu sabě adzin čalavěk nivělmisa bahaty a byu u jeho syn . . . (ib. 296 č. 328), staryje ludzi pakazyvajué, što mnuoho liet tamu, našyje biliše z maskalami ... (ib 315 č. 348). daunašnije ludzi pakazyvajué, hetak ... (ib. II., 269 č. 301), kažuó, što dauńej ludzi nijakaho adżetku ni znali (ib. III., 23 č. 60), staryje ludzi tak hava-ryli (ib. III., 281 č. 552). Tak začínají ještě, historické pověsti: staryje ludzi kažuó (ib. III., 3 č. 1), staryje ludzi pakazyvajuc (ib. 4 č. 7), старые людзи кажуць (Шейн 424, č. 236).
Anebo docela prostě: Pakäzuvajuó, szto koliścić adzin kruol zaje-chau da kurnaje chaty ná nacz (Feder. II. 313 č. 345). Pakazyvajué, szto adzín czälawiék kaniěsznie chacieu wiedaó sztô na miěsiacy czaupieć-sie (ib. II. 338 č. 395) Другіе говорят так. Много лѣт тому наі-ад (Шейн 421 č. 234).
Výpravovatel maloruské povídky z černigovské gubernie, vytištěné po prvé r. 1854 vzpomněl si na starého pohádkáře, jehož osudy pak vypravoval: Бувало покойни Охрем як стане расказувать •— царство йому небесне — дак волос дибом становицця. — Який цв Охрім? —-Як екій? — хиба ви не знаете Охрема?— отто!.. — Охрем-музика що жив, колись, y Сухой Вербі — хто його не зна!.. Там такій був че-ловік, на все вродливий! чи вуз було, чи лапату, чи щодруге — дак оццюди дивись! Було що не заздрить, дак и вчеше. A вже на весил-ли або так в екуй кумпаніи — тульки його й слухай. Як начне було вигаварувать, Господи, твоя воля! де що берецце, неначе з рукава сипле... Да ще к тому не те, що наш брат! a и в носи такій кручок мав. Йому сійі ведыии пловане діло! — вун на йіх, каже, не раз и до дому верхом йіздив, a то дак — не при хати споминаючи и з чортя-ками ни раз кумпаншо водив... (Рудченко I. 74 č. 41.)
Z volyňské gub.: Buło to jak lüde kažuť nybyto za korcem*) i ny-byto prawda (Rokossowska 82, č. 53).
e) Vypravovatelé úvodem ujišťují, že vy pravú j í, skutečnou pravdu, tak ve volynské gub.: To taki ne skazka a prawda kažuť lüde, szczo
*) Vytištěno z,a Korcém; u Hrinčenka nevysvětleno, asi »jako by "skrylo ss« pod korcem.
|