нам казки. A мы падшпарки абстушш его атусюль и слухаемс тыя казки (Сержпутовскій 99, č. 54). Мабыць вы ещэ не паметаецег да й куды вам блазном паметац (ib. 179, č. 78). Жыу даунѣй адзин мудры цар (ib. 15, č.5).

Na Ukrajině: Колысь-то, ще за первого віка, за старых людей, мыша да горобець да засіялы просо (Кулѣш. Украин. нар. преданія 74). Було се не за нас, a за нашых батькив, не за батькив, a за дидив, не за дидив, a за прадидив (Манжура, 63). Давно, давно як не тілько нас, но ii дидыв наших ни-було на свитіі, жив в одным сили мужик (Ястребов 230 6. 33).

Давняя давнина. Була собі така баба (Рудченко I, 59 č. 32 z kiev.

ob).

Jak n Bělorusů, taktéž na Ukrajině mívají takový úvod legendy: B давніі времена ходив по землі Бог... (Драгоманов 110, č. 18). Давно, ще колись, не за дідив i не за прадідив ходив по землі Бог (ib. 116). Давними часами можно було то щастье мати, святих по евіті ходячих видіти (ib. 119). Ce дило давно було, як ше людей. мало було, тоди жто цёго чортового тютюну небуло (Манжура 145). Давно, давно, ще як тикы земля заснувалась, бог дружыв c чортом ... (Ястребов 177). Раз y стародавню старину, якась цикава жинка вблагала апосгола Павла своими жалобами на чоловикив (ib. 182, č. 4). B давнее время ны було ны сіеи грамоты, що тыперынки, и ны було ниякои музыкы, що як тепер повчылысь. Одын зпырыд дру-гого хватаэ все для залыцання. Перщу для грання духову музыку выгадав чабан (вин був молдаван), да таку хымерну, що и в чорта ны було... vypravováno o vynalezení dud (ib. 195, č. 11). Колысь. давно ходыв Боги c святым Петром по земли (Гринченко 1,122, č. 134). Давно се діялось, дуже давно, и не де-ынде, a y нашій такы земли, жыли соби два ридныйи браты (ib. 287, č. 210). Давно вже ся штука. була, добродію, що цце я вам казатему; ни дѣд муой, ни прадѣд еього ые зазна. A все таки и тепер y нас e чималеяько людей, що тее-ж расказують — видно таки тут яе без правды (ib. IV, 318, č. 312). Ce було дуже давно (ib. I. 69, č. 93). Було колысь (ib. 140, č. 153). У старовыну колысь було (ib. II, 155, č. 106). Колысь то, кажут.ъ,. ще за давньойи давныны (ib. 168, o. 115). Колисъ ще давно було, ягс не було батька на світі, a дід малим був, a унук парубком (Гнѣдич IV, 50, č. 1523). B давнёе время, говорят, било старшое право над мужом своей жени, и в то время ходілі по землѣ Бог и святы Петро (ib. 82. č. 1545).

Podobné úvody čteme v běloruských pohádkách, které polským jazykem zpracoval A. J. Gliński v knize zvané ..Bajarz polski". Byly asi polským vzdělavatelem více méně přepracovány, asi též rozšiřovány, ale podklad byl jistě v původních lidových povídkách. Tak začíná č. 1.: ..Dawno, za ojców, przed wieki, kiedy i morza i rzeki darząc narody weselem, płynęły sytą z kisielem, a wojacy i kmiotkowie, jak kto gdzie chciał, w każdej porze, wspólnie wspólne dary bože jedU i pili na zdrowie-— wtedy, — i nie gdzieś w obczyźnie, nie w przemądrej zamorszczyźnie, lecz tu w kraju niegdyś cudów, śród wolnych i wiernych ludów był król, a u tego króla, byli trzej jego synowie ..." Méně původní zdá se