відірвау, i віттамім упау. Йакім упау з гори націл, i застригім no саму шийу. I не годен вильісти. Так йа си гадайу: ІІІр йа буду бідний робиу? Пішоу йа до дому, взьиу си лопатку i таким сьи викопау. I тогдім вильіз i Господи слава Тибі, шчо йа уже прийшоу до дому. I паничови дыікуйу, жи іэука болит.

Jinak vypravovatel vypravuje, jak se dostal ze svatby domů (ib. VII. 15 č. 26). A мене на весьільа запросили за музику, бо тамтого не рахували — тож йа згодиу сьа, бо дльа мени тойи пасувало. A коли придани за столом сидьіли, то мау тогда вильність музика i згодиу сьа вечеру носити. A коли господиньа дала пироги, то йа собі сподо-бау та почау з радости йісти. Господиньа тойи, йак вздріла, йак мйа вурвала хохлиу, то йа йак скочиу, a там стойала шкірина бочказ во-доу — то йа зашпонтау сьа, на туйу бочку впау тайим втопиу сьа. I від тогди мене нема.

Jiné je zakončení povídky z vých. Haliče (ib. VIII. 74 č. 27). A йа буу на тім висьільу i дивиу сьа через вікно, али забагло сьа миньі йти до хати, подивити сьа наті молоді, хтьіу переступити бес поріг nojůr високій — йа йак зачиниу сьа тай летьіу комитьголовойу, удариу сьа y' бочку c квасом головойу, бочка перевернула сьа, йа утыкау, за мнойу гнали, али мине ни злапали. Йа сьуда прилетьіу й вам ту каску уоповіу.

Podobne také u Huculů: A я , бізатику, також там був, a Трііі-онсин йик на мене фохнув, то я аж от тутечки порснув. A далі не знаю, шо з ним сталоси, бо то G доста далеко. Чув я за него, шо ему не зле поводит си, він вже дуже старий и негоден лазити (Šuohevyč 90 č. 58).

Ještě jinde ve východní Haliči: J йа там буу, дали меньі горіуки, йак йа сьі там фпиу, ім сибі там льіг насыиітьу. Взьйли там стрілыі-ти, мене каноньір фсадиу ф канону йі каже: пу! a йа сьіу ту. (Етногр. 36. VII. 25, č. 30).

A йа буу на тім висьільі, там грали i сьпівали i з мозьдзьіріу стрільали, — a йа лижау межи клаками — бо бойау сьа, жиб мине не били так йак тоо жида... Вони тих клакіу йак набрали, ів мозьдзьір ладували, імине туди запхали, до тоо мозьдзьіра. I йак вистрілили, то я литьіу, литьіу, литьіу i возьде на сгрільцьі сьіу i вам оповіѵ (ib. VIII. 87, č. 38).

Také ještě u kolonistů v aradské stolici v již. Uhrách: аййатам йем сьа призерал. Иеден сьа пріправил i ньа поімал. I ньа до канона набіли, йак вистрілілі, аж на семлак ньа прінеслі, a краль краль-уйе аж до днес (íb. XXV, 111, č. 20).

Jinde byl ještě vypravovatel rozlitým vínem zanesen: I ja takže tam buv taj mavjem fraj na cilyj týždeň, ale ja siv sobi na bočku z wy-nom, a bočka pukla, wyno si rozillelo, jak voda taj mene aż sudy zaneslo (Kolberg, Pokucie IV. 131 č. 23). I ja tam buw na kim visili, na-jiv'ym si i napyv'ym si, ledwym zajšou do Hwizdciä (Kolberg, IV Pokucie 101 č. 18).

Tento motiv je ještě rozšířen připomínkou o původu povídky: Йак йа буу nie малий, то тато ту байку уповідали. Йа йі собі...